Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Э, народ! Всем привет! Ща я вам расскажу историю, котооорую не поверите! Я была так на расслабоне после того, как купила закладки, что больше не могла слушать чушь в школе! Да, да, это на самом деле произошло! Зацените, как я оказалась в этой дряни, которую называют метадоном!
Все началось с того, что я попалась на обдолбыша. Шел я себе своей дорогой в школу, и тут на меня налетели два типа, которые хотели мне воткнуть какую-то новую дрянь. Я, конечно, их чекнул, ведь я не такой лох, как они думали! Но они подоспели с теркой - поддельным рецептом на метадон.
Черт, я чувствовал себя как герой Жмурки после этого!
Сначала я был на расслабоне, думал, что это просто еще одна шутка на мой счет. Но когда отходняк начался... Да я просто не мог нормально думать! Классы в школе были для меня просто меткой на календаре, через которую я должен был пройти. Сидел я в уроке математики, а в голове крутился один большой фрактал.
Да а кто вообще придумал эти задачи?
Сидел я, задумался внутри себя. И тут она проявила себя - моя новая страсть к метадону. Я бзикнулся на эту хрень, словно нарцисс влюбился в свое отражение. Вот и сижу я теперь наркоман-комик, ударяющий по ваши мозги своими шутками! Нет, не поймите меня неправильно, я не говорю, что это хорошо, но так получилось.
Некоторые из моих приятелей остались совершенно непонятливыми. Они говорят, что мне пора идти к психологу или что-то такое. Смешно, правда?
А вот где я настоящую отдушина нахожу - наркокамедийных вечеринках! Там все наркоманы, как я, собираются в одном месте и делают шоу. Просто угарище, я вам скажу! Каждый пытается переплюнуть другого своими идиотскими шутками. Но пока метадон держит меня в своей плену, я - король этой вечеринки! Ну, или хотя бы притворяюсь им.
Но, честно говоря, я все же скучаю по школе. Ведь там были такие забавные моменты! Задроши группами по классам, учительницы, которые не могут объяснить материал, и прочая хрень. Все это было довольно смешно, пока я был наркоманом-наблюдателем. А теперь все изменилось.
Я уже не могу слушать чушь в школе, потому что сам стал чушью.
Но, знаете, я понял одну вещь. Метадон - это не выход. Хотя он дает мгновенное удовлетворение, потом оставляет тебя без ничего. Он превращает тебя в бездушную оболочку, которая уже не может радоваться даже самым обычным вещам. Так что я решил сделать шаг назад. Ну, может, не совсем назад, но я решил, что пора мне начать бороться с этой дрянью.
Понимаете, я все еще хочу быть комиком, даже если наркоманом. Я понял, что наркотики только мешают мне расти и развиваться в этой сфере. Поэтому я решил бросить эту дрянь и начать работать над собой. Ведь шутки - это мое призвание, а не метадон.
Так что вот, ребятки, мой рассказ о том, как я купила метадон и больше не могу слушать чушь в школе. Но это не конец истории, это только начало. Я еще не знаю, как много времени и усилий мне понадобится, чтобы вырваться из этого наркотического кошмара, но я готов сделать все, чтобы вернуться на путь комедии.